Море повертає нас в той теплий вечір,
Де останній раз стояли притулившись ми,
І наші рухи запальної самби,
Як тіні тіл немовби знов виникали із-під ніг.

День догора, віє попіл останній
У безмежнеє море кохання,
Стихнув карнавал.
Я збережу назавжди згадку
І повернуся знову
У цей прекрасний фінал.

Приспів:
Там, де життя – карнавал,
В танці нас самба звела,
О, море любові, це – самба,
Кохати й горіти до тла. (весь куплет – 2)

Лагідний і теплий подих вітру з моря
Розпустив волосся й доторкнувся губ моїх,
Чарівні звуки запальної самби
Сплели тіла, немовби поєднали нас навік.

День догора, віє попіл останній
У безмежнеє море кохання,
Стихнув карнавал.
Я збережу назавжди згадку
Й повернуся знову
У цей прекрасний фінал.

Приспів (2)