Я не вмію навмання признаватись у любові,
Тільки в серці Биковня, наче квіти малинові
Між дубів і між тополь я собі пройду поволі,
Скільки тут минуло доль і нові знайшлися долі.

Приспів:
Биковня, Биковня, я ходу зупиню,
Гляну в очі твої, пригадаю всі дати.
Биковня, ти дозволь біля твого вогню,
Біля вічного твого вогню постояти.
Биковня, хай відкотить минулого грім
І для щастя зроста твоє древо могутнє,
На дніпровській землі височіє твій дім
І очима добра поглядає в майбутнє!

Не забудуться літа, що котили чорні грози,
Лиш ота земля свята, що ввібрала кров і сльози,
Знову ранок в далині розлива блакитні води,
Бо якраз у Биковні на весь Київ сонце сходить.

Приспів (2)