Кола наших сердець
На екрані дзеркал,
Як сліпа круговерть,
Мов жорстокий метал.

Хтось хотів бути вільним
І літати, як птах,
А хтось сідав у човни
І плив по наших сльозах.

На кризі вогонь,
А під кригою земля.
Мерзнеш, тонеш, живеш,
Ніби бачиш вороття.

Дехто хтів бути вільним
І злетіти, як птах,
А дехто сів у човни,
Поплив по наших сльозах.

Повінь змиє з крижин
Всю любов і тепло,
Вітер зірве мости,
Хоч мені вже все одно.

Я лиш хочу свободи
І польоту, як птах,
А ти, як схочеш, пливи
По морю в наших сльозах...