Літо
Знову знаходить свої загублені чари,
Липень
Щедро дарує усім солодкі примари.
Я вирушаю в далеку путь,
Всім мене більше не повернуть
До осені, до осені...
Час залишає її саму і покидає сумну пітьму –
Досі незбагнене чудо.
З подихом роси чути голоси
Різнобарвних птиць, босих молодиць.
Вогнем, водою, чистой вродой
Дивувалися, посміхалися сонцю.

Спека
Готує для осені вже серпневу потраву,
Липень
Входить сьогодні в свою силу і славу.
Час забуває куди іти,
Знову у серпні
Зварять чорти осінню брагу.
У буревіях чужих сторон,
Хай збереже мене світ ікон
Від чорного лиха.
Закрутився день в гомоні пісень
І несе на схід, де розтане лід.
У вінках дівки, босі парубки
Дивувалися, посміхалися світлу...