Пройшли облака, радосна дуга сіяєт,
Пройшла вся тоска, світ нам блистаєт,
Веселіє сердечноє, чистий світ ведра,
Єслі миновал мрак і шум мирськаго вітра.

Прощай о, тоска, прощай, зля утроба,
Я на ноги встал, воскрес от гроба,
О, отрасле Давидовська, ти брег мні і кифа,
Ти радуга, жизнь, ведро мні, світ, олива.

Лежиш во гробі, празнуєш суботу,
По трудах тяжких, по кровавом поту.
Князь никоїх діл в тебі не іміїт,
Князь сего міра, што всіми владеєт.

О, неслиханни се сліди!
О, новий роде, роде побіди!
О, сине Давидов!

Сине Давидов, Лазаря возвавій
Із мудростей земних до небесной слави.
Убій тілесну і во мне работу,
Даждь мні с тобою празновать суботу,
Даждь мні ходити в твої сліди,
Даждь новий род сей побіди!
О, сине Давидов!