Жовтий лист в осіннім па кружляє під рояль старий,
Там, де нам диктувала весна, правила святої гри.

В тихім кольорі розлук адреси невідомих міст,
Там, де цвіт нам схилявся до рук все вкриває жовтий лист
І все втрачає зміст.

Де були твої сліди горить вогнем торішній сон.
Збереглись на піску край води відбитки твоїх долонь.

Тут блукав веселий сміх і слів кохання "Отче наш",
Ти і нині реальна для всіх лише для мене ти міраж.
Осінній злий пейзаж...

Жовтий лист в осіннім па
Кружляє під рояль старий
Там, де нам диктувала весна
Правила святої гри.

Знаю сам – дарма стою
Так зло пожартувала ти
Залишила адресу свою
На темнім дзеркалі води,
Та як її знайти...