Ваша крилатосте, янголе мій,
Ходи за мною, не онімій.
Важко дивитися очима моїми на світ,
Знаєш як важко не по собі
Зболеним серцем слухати біль
І над проваллям щоденно ступати слід в слід.

Ваша крилатосте, білая тінь,
Як не зарадиш, то хоч не покинь,
У місячнім сяйві з тобою я не один.
Вулиці – цвинтар, а вікна – мерці
Та не погасла ця свічка в руці,
Доки на білому світі я не один.

Ваша крилатосте, ваш чорний друг
Інше плече осідлав наче крук,
Долі сліпою хитаються знов терези.
Янголе білий, не підведи,
Не уповільни моєї ходи,
Світлом надії засвітяться ще образи.