Далеко сивий берег. Ще далі Україна,
Де соняхи і сонце, як батько з немовлям.
А ми – в далекий світ, мов покритка причинна,
Осміяна на людях в догоду москаля...

Приспів:
Прощай, любимий край, ридання мої тихі.
Одного лиш не дай: калині відцвісти!
Прощай, любимий край. Із тополиних віхол
До Тебе поверну – в любові присягти.

І навіть імена розгублені у кличках;
Ніхто не пам’ятає, чи справді був такий.
Безчестя в іменах... Безчестя чи величчя...
А нашим нареченим – червоні чобітки.

Приспів

Зітхають океани, відлунюють їм трюми.
Одна відрада тільки: хтось пісню заспіва...
Який скорботний хор, коли живцем у трунах,
Коли за диригента – надія ледь жива.

Приспів (2)