Ти не моя. Ти не моя.
Ти не моя. Знай, я не плачу.

То плаче літній дощ по склі,
То плаче вітер у вікні.
Знай, я не плачу. Ти не моя.

Ти не моя. Ти не моя.
Ти не моя. Я не сумую.

Сумує вечір у дворі,
Сумує місяць угорі.
Я не сумую. Ти не моя.

Тебе я хотів забути,
Та голос твій звучить усюди,
І ніч шепоче знов твоє ім’я.
Душа цілий вік сумує,
Серце плаче, а ти не чуєш.
І сохнуть сльози. Ти вже не моя.

Ти не моя. Ти не моя.
Ти не моя. Я не чекаю.

Тебе я хотів забути,
Та голос твій звучить усюди,
І ніч шепоче знов твоє ім’я.
Душа цілий вік сумує,
Серце плаче, а ти не чуєш.
І сохнуть сльози. Ти вже не моя.

Душа цілий вік сумує,
Серце плаче, а ти не чуєш.
І сохнуть сльози. Ти вже не моя.
І сохнуть сльози. Ти вже не моя.

Ти вже не моя...