Коли ти плачеш, дощ іде,
Йому розходиться на тобі,
Він тоне у своїй любові,
Її до ніг твоїх кладе.

Він падає із неба вниз,
За спину склавши мокрі крила,
Ти тайну йому відкрила
Про всі печалі, що збулись.

Про всі жалі, що не забулись
У скам’янілостях душі,
Як в лабіринтах змоклих вулиць
Блукають сліз твоїх дощі.

Заради тебе з неба вниз
Він розбивається на краплі,
Але до твого раю втрапить
Хтось зовсім інший, хтось зовсім інший,
Хтось зовсім інший з неба вниз.

Коли ти плачеш, дощ іде,
Та втішити тебе не може,
Тобі він просто перехожий,
З тобою просто, з тобою просто,
З тобою просто поруч йде.

Коли ти плачеш, дощ іде,
Йому розходиться на тобі,
Він тоне у своїй любові,
Її до ніг твоїх кладе.