Бабусю, рідненька,
Ти все добре знаєш:
Яке в мене горе,
Ти, певно, вгадаєш? (ост 2 рядки – 2)

Лиш очі заплющу,
Ох, нене, ж ти нене,
Десь зразу візьметься
Козак біля мене. (ост 2 рядки – 2)

Дай зілля, бабусю,
Та ще й опівночі,
То може козак той
Не лізтиме в очі.

– Ні, серденько доню,
Цього не злічити,
Така твоя доля –
Настав час любити. (ост 2 рядки – 2)