Крила здіймали птахи в надвечір’ї
В кігтях несли жалі жарин осінніх
Клином несли по полю золотому
Сизу втому.

Знову кружляє танго ілюзорне.
Мила, хай знову присмерк нас огорне.
Теплий напій кав’ярні згріє губи,
Моя згубо.

Ти як раніше бентежно чарівна,
Моя безталанна сумна королівно.

Крила здіймали птахи в надвечір’ї
В кігтях несли жалі жарин осінніх
Клином несли по полю золотому
Сизу втому.

Ти як раніше бентежно чарівна,
Моя безталанна сумна королівно.